2-а царiвРозділ 9 |
|
1 |
|
2 І при́йдеш туди, і побач там Єгу́, сина Йосафа́та, Німшієвого сина. І ти вві́йдеш, і ві́зьмеш його з-між братів його, і введеш його до вну́трішньої кімна́ти. |
|
3 І ві́зьмеш горня́ цієї оливи, і ви́ллєш на його голову та й скажеш: Так сказав Господь: Пома́зую тебе на царя над Ізраїлем! А по тому відчи́ниш двері й утечеш, і не будеш чекати“. |
|
4 І пішов той слуга, слуга пророка, до ґілеадського Рамоту. |
|
5 І прийшов він, аж ось сидять керівники́ ві́йська. І він сказав: „Слово мені до тебе, о керівнику!“ А Єгу відказав: „До ко́го з усіх нас?“ І той сказав: „До тебе, о керівнику!“ |
|
6 І він устав, і вийшов до дому, а той вилив оливу на його голову. І сказав він йому: „Так сказав Господь, Бог Ізраїля: Пома́зую тебе на царя над народом Господнім, над Ізраїлем! |
|
7 І ти поб'єш дім Ахава, пана свого, і помстиш за кров Моїх рабів пророків, і за кров усіх Господніх рабів від руки Єзаве́лі. |
|
8 І згине ввесь Ахавів дім, і ви́гублю Ахавові навіть те, що мочиться на стіну́, і невільного та вільного в Ізраїлі! |
|
9 І зроблю́ Ахавів дім, як дім Єровоама, Неватового сина, і як дім Баші, сина Ахійїного. |
|
10 А Єзаве́лю з'їдять пси в Їзрее́левій діля́нці, і не буде, хто б її поховав“. І відчини́в він двері та й утік... |
|
11 А Єгу́ вийшов до слуг свого пана, і вони сказали йому: „Чи все гаразд? Чого прихо́див той несамови́тий до тебе?“ А він відказав: „Ви знаєте того чоловіка та його мову“. |
|
12 А вони відказали: „Неправда! Розкажи ж нам!“ І той сказав: „Отак і так сказав він до мене, говорячи: Так сказав Господь: Пома́зую тебе на царя над Ізраїлем!“ |
|
13 А ті поспішно взяли́ кожен шати свої, і постели́ли під ним на верху́ сходів. І засурми́ли вони в сурму́, і сказали: „Зацарював Єгу!“ |
|
14 І змовився Єгу, син Йосафа́та, Німшієвого сина, проти Йорама. А Йорам стеріг ґілеадського Рамота, він та ввесь Ізраїль перед Газаїлом, сирійським царе́м. |
|
15 |
|
16 І сів ве́рхи Єгу, і поїхав до Їзреелу, бо Йорам лежав там. А Ахазія, цар Юдин, зійшов побачити Йорама. |
|
17 А на башті в Їзрее́лі стояв вартови́й. І побачив він на́товп Єгуїв, як він ішов, і сказав: „Я бачу на́товп!“ А Єгорам відказав: Візьми верхівця́, і пошли назу́стріч їм, і нехай він скаже: Чи все гаразд?“ |
|
18 І відправився верхіве́ць назу́стріч йому, і сказав: „Так сказав цар: Чи все гара́зд?“ А Єгу́ відказав: „Що́ тобі до того? Повертай за мною!“ І доніс вартови́й, говорячи: „Прийшов той посо́л аж до них, та не вернувся“. |
|
19 І послав він другого верхівця́, і він прийшов до них та й сказав: „Так сказав цар: Чи все гара́зд?“ А Єгу відказав: „Що тобі до гара́зду? Повертай за мною!“ |
|
20 І доніс вартови́й, говорячи: „Прийшов він аж до них, та не вернувся. А кі́нна їзда́, як їзда Єгу, Німшієвого сина, бо їде несамовито“. |
|
21 І сказав Єгорам: „Запрягай!“ І запріг його колесни́цю. І відправився Єгорам, Ізраїлів цар, та Ахазія, Юдин цар, кожен своєю колесни́цею, щоб зустріти Єгу, — і спітка́ли його в діля́нці їзреелянина Навота. |
|
22 І сталося, як Єгорам побачив Єгу, то сказав: „Чи все гаразд, Єгу?“ А той відказав: „Який гаразд при пере́любі твоєї матері Єзавелі та її багатьох чарів?“ |
|
23 І обернув Єгорам руки свої та й утік. І сказав він Ахазії: „Зра́да, Ахазіє!“ |
|
24 А Єгу взяв лука в руку свою, і вдарив Єгорама між його раме́нами, — і проби́ла стріла його серце, і він похили́вся на колесни́ці своїй... |
|
25 І сказав Єгу до Бідкара, вельможі свого́: „Візьми, кинь його на діля́нці поля їзреелянина Навота. Бо пам'ятай, — я й ти ї́хали вдвох за Ахавом, батьком його, а Господь прорік на нього оце пророцтво: |
|
26 Поправді кажу, що бачив Я вчора кров Навота та кров синів його, говорить Господь, і відплачу́ тобі на цій же діля́нці, говорить Господь. А тепер кинь його на цій діля́нці за словом Господнім“. |
|
27 А Ахазія, Юдин цар, побачив це, і втікав дорогою на Бет-Гаґґан, а Єгу́ погна́вся за ним і сказав: „Убийте й його на колесни́ці!“ І поранили його в Маале-Ґурі, що при Ївлеамі, а він утік до Меґіддо та й помер там. |
|
28 А раби його відве́зли його ве́рхи до Єрусалиму, та й поховали його в його гро́бі з батька́ми його в Давидовому Місті. |
|
29 А в одина́дцятому році Йорама, Ахавового сина, над Юдою зацарював Ахазія. |
|
30 |
|
31 А Єгу входить до брами. І сказала вона: „Чи все гаразд, Зімрі, убивце пана свого́?“ |
|
32 І підняв він обличчя своє до вікна та й сказав: „Хто зо мною, хто?“ І виглянули до нього два-три є́внухи. |
|
33 А він сказав: „Скиньте її!“ І викинули її, — і бри́знула кров її на стіну́ та на коні. І він топтав її... |
|
34 І він увійшов, і їв та пив, та й сказав: „Підіть до тієї прокля́тої, і поховайте її, бо все ж таки вона царева дочка́!“ |
|
35 І пішли поховати її, та не знайшли з неї нічо́го, а тільки че́репа, та ноги, та долоні рук. |
|
36 І вони вернулися, і доне́сли йому про це. А він відказав: „Це слово Господа, що казав був через раба Свого тішб'янииа Іллю, говорячи: В Їзрее́левій діля́нці пси з'їдять Єзаве́лине тіло! |
|
37 І буде Єзаве́лин труп, як погні́й на пове́рхні поля в Їзреелевій діля́нці, так що не скажуть: Це Єзаве́ль“. |
4-я книга ЦарствГлава 9 |
|
1 |
|
2 Пришедши туда, отыщи там Иуя, сына Иосафатова, сына Неемиева, и подойди, и вели выступить ему из среды братьев своих, и введи его во внутреннюю комнату. |
|
3 И возьми сосуд с елеем, и вылей ему на голову, и скажи: так говорит Господь: Я помазую тебя в царя Израилю. Потом отвори дверь и беги, и не жди. |
|
4 |
|
5 И пришел туда, где сидели военачальники, и сказал: у меня слово до тебя, военачальник. И сказал Иуй: до кого из нас? И сказал он: до тебя, военачальник. |
|
6 И встал он, и вошел в дом. И вылил ему отрок на голову елей, и сказал ему: так говорит Господь, Бог Израилев: помазую тебя в царя народу Господа, Израилю. |
|
7 Ты должен истребить дом Ахава, государя твоего, чтобы Мне совершить мщение над Иезавелью за кровь рабов Моих, пророков, и за кровь всех рабов Господа. |
|
8 Весь дом Ахава погибнет, и истреблю у Ахава мочащегося к стене, и зависящего и независимого среди Израильтян. |
|
9 С домом Ахавовым сделаю тоже, что с домом Иеровоама, сына Наватова, и с домом Ваасы, сына Ахиина. |
|
10 А Иезавель съедят псы на поле Изреэльском, и никто не схоронит ее. И отворил дверь, и убежал. |
|
11 |
|
12 И сказали: не правда, скажи нам. И сказал он: то и то говорил он мне, и сказал: так говорит Господь: помазую тебя в царя Израилю. |
|
13 И тотчас взяли они всяк свою одежду, и подослали ему на самых ступенях, и затрубили трубою, и сказали: Иуй - царь! |
|
14 И составил Иуй, сын Иосафатов, сын Нимисиев, заговор против Иорама. (Иорам со всеми Израильтянами был тогда в Ромофе Галаадском на страже против Газаила, царя Сирийского. |
|
15 Впрочем, сам царь Иорам возвратился в Изреэль лечиться от ран, которые нанесли ему Сирияне, когда он воевал с Газаилом, царем Сирийским). И сказал Иуй: если душа ваша согласна со мною, то чтобы никто не убежал из города, кто бы пошел и подал весть в Изреэле. |
|
16 И сел Иуй на коня, и поехал в Изреэль, потому что Иорам там лежал и Ахазия, царь Иудейский, пришел туда посетить Иорама. |
|
17 |
|
18 И выехал едущий на коне навстречу ему, и сказал: так говорит царь: с миром ли? И сказал Иуй: что тебе до мира? Поезжай за мною. И донес страж, и сказал: посланный приехал к ним, и не возвращается. |
|
19 И послал другого верхового на коне. Сей приехал к ним и сказал: так говорит царь: с миром ли? И сказал Иуй: что тебе до мира? Поезжай за мною. |
|
20 И донес страж, и сказал: доехал до них, и не возвращается. А поезд похож на поезд Иуя, сына Нимисиева, потому что он едет как бы в сумасшествии. |
|
21 И сказал Иорам: запрягай. И запрягли ему коляску, и поехал Иорам, царь Израильский, и Ахазия, царь Иудейский, каждый в своей коляске. И выехали навстречу Иую, и встретились с ним на поле Навофа Изреэлитянина. |
|
22 |
|
23 И поворотил Иорам, и побежал и сказал Ахазии: измена, Ахазия! |
|
24 А Иуй взял в руку свой лук, и ударил Иорама между плеч его, и прошла стрела в сердце его, и пал он на своей коляске. |
|
25 И сказал он Видекару, своему сановнику: возьми, брось его на полосу поля Навофа Изреэлитянина, ибо вспомни, как мы с тобою ехали парами сзади отца его Ахава, и как Господь изрек на него сие пророчество. |
|
26 Видел Я вчера кровь Навофа и кровь сынов его, говорит Господь, и отплачу тебе на сем поле, говорит Господь. Итак возьми, брось его на поле, по слову Господа. |
|
27 |
|
28 И отвезли его рабы его в Иерусалим, и похоронили его в гробнице его, с отцами его, в городе Давидовом. |
|
29 (Ахазия сделался царем Иудеи в одиннадцатом году Иорама, сына Ахавова). |
|
30 |
|
31 Когда Иуй вошел в ворота, она сказала: с миром ли, Зимрий, убийца государя своего? |
|
32 И поднял он лицо свое к окну, и сказал: кто за меня, кто? И выглянули два, три евнуха. |
|
33 И сказал он: выбросьте ее; и бросили ее, и брызнула кровь ее на стену и на коней, и он проехал по ней. |
|
34 И пришел, и ел, и пил, и сказал: отыщите эту проклятую, и похороните ее, потому что она царская дочь. |
|
35 И пошли хоронить ее, и не нашли от ней ничего, кроме черепа, и ног, и кисти рук. |
|
36 И возвратились, и донесли ему. И сказал он: таково было слово Господа, которое Он изрек чрез раба своего Илию Фесвитянина, сказав: на поле Изреэльском псы съедят тело Иезавели. |
|
37 И труп Иезавели будет лежать на поле, на полосе Изреэльской, как навоз, так что никто не скажет: это Иезавель. |
2-а царiвРозділ 9 |
4-я книга ЦарствГлава 9 |
|
1 |
1 |
|
2 І при́йдеш туди, і побач там Єгу́, сина Йосафа́та, Німшієвого сина. І ти вві́йдеш, і ві́зьмеш його з-між братів його, і введеш його до вну́трішньої кімна́ти. |
2 Пришедши туда, отыщи там Иуя, сына Иосафатова, сына Неемиева, и подойди, и вели выступить ему из среды братьев своих, и введи его во внутреннюю комнату. |
|
3 І ві́зьмеш горня́ цієї оливи, і ви́ллєш на його голову та й скажеш: Так сказав Господь: Пома́зую тебе на царя над Ізраїлем! А по тому відчи́ниш двері й утечеш, і не будеш чекати“. |
3 И возьми сосуд с елеем, и вылей ему на голову, и скажи: так говорит Господь: Я помазую тебя в царя Израилю. Потом отвори дверь и беги, и не жди. |
|
4 І пішов той слуга, слуга пророка, до ґілеадського Рамоту. |
4 |
|
5 І прийшов він, аж ось сидять керівники́ ві́йська. І він сказав: „Слово мені до тебе, о керівнику!“ А Єгу відказав: „До ко́го з усіх нас?“ І той сказав: „До тебе, о керівнику!“ |
5 И пришел туда, где сидели военачальники, и сказал: у меня слово до тебя, военачальник. И сказал Иуй: до кого из нас? И сказал он: до тебя, военачальник. |
|
6 І він устав, і вийшов до дому, а той вилив оливу на його голову. І сказав він йому: „Так сказав Господь, Бог Ізраїля: Пома́зую тебе на царя над народом Господнім, над Ізраїлем! |
6 И встал он, и вошел в дом. И вылил ему отрок на голову елей, и сказал ему: так говорит Господь, Бог Израилев: помазую тебя в царя народу Господа, Израилю. |
|
7 І ти поб'єш дім Ахава, пана свого, і помстиш за кров Моїх рабів пророків, і за кров усіх Господніх рабів від руки Єзаве́лі. |
7 Ты должен истребить дом Ахава, государя твоего, чтобы Мне совершить мщение над Иезавелью за кровь рабов Моих, пророков, и за кровь всех рабов Господа. |
|
8 І згине ввесь Ахавів дім, і ви́гублю Ахавові навіть те, що мочиться на стіну́, і невільного та вільного в Ізраїлі! |
8 Весь дом Ахава погибнет, и истреблю у Ахава мочащегося к стене, и зависящего и независимого среди Израильтян. |
|
9 І зроблю́ Ахавів дім, як дім Єровоама, Неватового сина, і як дім Баші, сина Ахійїного. |
9 С домом Ахавовым сделаю тоже, что с домом Иеровоама, сына Наватова, и с домом Ваасы, сына Ахиина. |
|
10 А Єзаве́лю з'їдять пси в Їзрее́левій діля́нці, і не буде, хто б її поховав“. І відчини́в він двері та й утік... |
10 А Иезавель съедят псы на поле Изреэльском, и никто не схоронит ее. И отворил дверь, и убежал. |
|
11 А Єгу́ вийшов до слуг свого пана, і вони сказали йому: „Чи все гаразд? Чого прихо́див той несамови́тий до тебе?“ А він відказав: „Ви знаєте того чоловіка та його мову“. |
11 |
|
12 А вони відказали: „Неправда! Розкажи ж нам!“ І той сказав: „Отак і так сказав він до мене, говорячи: Так сказав Господь: Пома́зую тебе на царя над Ізраїлем!“ |
12 И сказали: не правда, скажи нам. И сказал он: то и то говорил он мне, и сказал: так говорит Господь: помазую тебя в царя Израилю. |
|
13 А ті поспішно взяли́ кожен шати свої, і постели́ли під ним на верху́ сходів. І засурми́ли вони в сурму́, і сказали: „Зацарював Єгу!“ |
13 И тотчас взяли они всяк свою одежду, и подослали ему на самых ступенях, и затрубили трубою, и сказали: Иуй - царь! |
|
14 І змовився Єгу, син Йосафа́та, Німшієвого сина, проти Йорама. А Йорам стеріг ґілеадського Рамота, він та ввесь Ізраїль перед Газаїлом, сирійським царе́м. |
14 И составил Иуй, сын Иосафатов, сын Нимисиев, заговор против Иорама. (Иорам со всеми Израильтянами был тогда в Ромофе Галаадском на страже против Газаила, царя Сирийского. |
|
15 |
15 Впрочем, сам царь Иорам возвратился в Изреэль лечиться от ран, которые нанесли ему Сирияне, когда он воевал с Газаилом, царем Сирийским). И сказал Иуй: если душа ваша согласна со мною, то чтобы никто не убежал из города, кто бы пошел и подал весть в Изреэле. |
|
16 І сів ве́рхи Єгу, і поїхав до Їзреелу, бо Йорам лежав там. А Ахазія, цар Юдин, зійшов побачити Йорама. |
16 И сел Иуй на коня, и поехал в Изреэль, потому что Иорам там лежал и Ахазия, царь Иудейский, пришел туда посетить Иорама. |
|
17 А на башті в Їзрее́лі стояв вартови́й. І побачив він на́товп Єгуїв, як він ішов, і сказав: „Я бачу на́товп!“ А Єгорам відказав: Візьми верхівця́, і пошли назу́стріч їм, і нехай він скаже: Чи все гаразд?“ |
17 |
|
18 І відправився верхіве́ць назу́стріч йому, і сказав: „Так сказав цар: Чи все гара́зд?“ А Єгу́ відказав: „Що́ тобі до того? Повертай за мною!“ І доніс вартови́й, говорячи: „Прийшов той посо́л аж до них, та не вернувся“. |
18 И выехал едущий на коне навстречу ему, и сказал: так говорит царь: с миром ли? И сказал Иуй: что тебе до мира? Поезжай за мною. И донес страж, и сказал: посланный приехал к ним, и не возвращается. |
|
19 І послав він другого верхівця́, і він прийшов до них та й сказав: „Так сказав цар: Чи все гара́зд?“ А Єгу відказав: „Що тобі до гара́зду? Повертай за мною!“ |
19 И послал другого верхового на коне. Сей приехал к ним и сказал: так говорит царь: с миром ли? И сказал Иуй: что тебе до мира? Поезжай за мною. |
|
20 І доніс вартови́й, говорячи: „Прийшов він аж до них, та не вернувся. А кі́нна їзда́, як їзда Єгу, Німшієвого сина, бо їде несамовито“. |
20 И донес страж, и сказал: доехал до них, и не возвращается. А поезд похож на поезд Иуя, сына Нимисиева, потому что он едет как бы в сумасшествии. |
|
21 І сказав Єгорам: „Запрягай!“ І запріг його колесни́цю. І відправився Єгорам, Ізраїлів цар, та Ахазія, Юдин цар, кожен своєю колесни́цею, щоб зустріти Єгу, — і спітка́ли його в діля́нці їзреелянина Навота. |
21 И сказал Иорам: запрягай. И запрягли ему коляску, и поехал Иорам, царь Израильский, и Ахазия, царь Иудейский, каждый в своей коляске. И выехали навстречу Иую, и встретились с ним на поле Навофа Изреэлитянина. |
|
22 І сталося, як Єгорам побачив Єгу, то сказав: „Чи все гаразд, Єгу?“ А той відказав: „Який гаразд при пере́любі твоєї матері Єзавелі та її багатьох чарів?“ |
22 |
|
23 І обернув Єгорам руки свої та й утік. І сказав він Ахазії: „Зра́да, Ахазіє!“ |
23 И поворотил Иорам, и побежал и сказал Ахазии: измена, Ахазия! |
|
24 А Єгу взяв лука в руку свою, і вдарив Єгорама між його раме́нами, — і проби́ла стріла його серце, і він похили́вся на колесни́ці своїй... |
24 А Иуй взял в руку свой лук, и ударил Иорама между плеч его, и прошла стрела в сердце его, и пал он на своей коляске. |
|
25 І сказав Єгу до Бідкара, вельможі свого́: „Візьми, кинь його на діля́нці поля їзреелянина Навота. Бо пам'ятай, — я й ти ї́хали вдвох за Ахавом, батьком його, а Господь прорік на нього оце пророцтво: |
25 И сказал он Видекару, своему сановнику: возьми, брось его на полосу поля Навофа Изреэлитянина, ибо вспомни, как мы с тобою ехали парами сзади отца его Ахава, и как Господь изрек на него сие пророчество. |
|
26 Поправді кажу, що бачив Я вчора кров Навота та кров синів його, говорить Господь, і відплачу́ тобі на цій же діля́нці, говорить Господь. А тепер кинь його на цій діля́нці за словом Господнім“. |
26 Видел Я вчера кровь Навофа и кровь сынов его, говорит Господь, и отплачу тебе на сем поле, говорит Господь. Итак возьми, брось его на поле, по слову Господа. |
|
27 А Ахазія, Юдин цар, побачив це, і втікав дорогою на Бет-Гаґґан, а Єгу́ погна́вся за ним і сказав: „Убийте й його на колесни́ці!“ І поранили його в Маале-Ґурі, що при Ївлеамі, а він утік до Меґіддо та й помер там. |
27 |
|
28 А раби його відве́зли його ве́рхи до Єрусалиму, та й поховали його в його гро́бі з батька́ми його в Давидовому Місті. |
28 И отвезли его рабы его в Иерусалим, и похоронили его в гробнице его, с отцами его, в городе Давидовом. |
|
29 А в одина́дцятому році Йорама, Ахавового сина, над Юдою зацарював Ахазія. |
29 (Ахазия сделался царем Иудеи в одиннадцатом году Иорама, сына Ахавова). |
|
30 |
30 |
|
31 А Єгу входить до брами. І сказала вона: „Чи все гаразд, Зімрі, убивце пана свого́?“ |
31 Когда Иуй вошел в ворота, она сказала: с миром ли, Зимрий, убийца государя своего? |
|
32 І підняв він обличчя своє до вікна та й сказав: „Хто зо мною, хто?“ І виглянули до нього два-три є́внухи. |
32 И поднял он лицо свое к окну, и сказал: кто за меня, кто? И выглянули два, три евнуха. |
|
33 А він сказав: „Скиньте її!“ І викинули її, — і бри́знула кров її на стіну́ та на коні. І він топтав її... |
33 И сказал он: выбросьте ее; и бросили ее, и брызнула кровь ее на стену и на коней, и он проехал по ней. |
|
34 І він увійшов, і їв та пив, та й сказав: „Підіть до тієї прокля́тої, і поховайте її, бо все ж таки вона царева дочка́!“ |
34 И пришел, и ел, и пил, и сказал: отыщите эту проклятую, и похороните ее, потому что она царская дочь. |
|
35 І пішли поховати її, та не знайшли з неї нічо́го, а тільки че́репа, та ноги, та долоні рук. |
35 И пошли хоронить ее, и не нашли от ней ничего, кроме черепа, и ног, и кисти рук. |
|
36 І вони вернулися, і доне́сли йому про це. А він відказав: „Це слово Господа, що казав був через раба Свого тішб'янииа Іллю, говорячи: В Їзрее́левій діля́нці пси з'їдять Єзаве́лине тіло! |
36 И возвратились, и донесли ему. И сказал он: таково было слово Господа, которое Он изрек чрез раба своего Илию Фесвитянина, сказав: на поле Изреэльском псы съедят тело Иезавели. |
|
37 І буде Єзаве́лин труп, як погні́й на пове́рхні поля в Їзреелевій діля́нці, так що не скажуть: Це Єзаве́ль“. |
37 И труп Иезавели будет лежать на поле, на полосе Изреэльской, как навоз, так что никто не скажет: это Иезавель. |